Мирослав Бойчук "Байка-бувальщина ПРО СВИНЮ".

Мирослав Бойчук "БАЙКА-БУВАЛЬЩИНА ПРО СВИНЮ". Якось в дворі брудна, худа свиня, Якій в своїм кориті завжди мало, Задумала в сусіднього коня Гризнути ногу, щоб нагнати сало. Гризнула... Тричі,- до самих колін. Конячка ржала, але не пручалась. Тоді хтось у дворі ударив в дзвін. ...А решта погуділа й замовчала. Та рана кровоточила й гнила, І всяка завелася в ній гидота. Конячка храмала, але жила. ...Живучою була ота істота. За плотом інше було сприйняття: На цю зухвалість не моргнули й оком. Висловлювали жаль і співчуття, А дехто навіть співчуття глибоке. Та сталось так, - задумала свиня, Відчувши смак, надкушеного вчора, Догризти до копит того коня, Що жив, на її мові, “за забором”. Рванула попід пліт, лиш мельк хвостом, Все по дорозі трощить і толочить... Та кінь з розмаху моцним копитом Свині заїхав прямо межи очі. А потім відкусив свині хвоста, Топтав і бився з нею до заруби. Повибивав їй нирки й живота І що найгірше,- всі передні зуби. І зупинилась в подиві свиня... Підняла білий прапор над собою. І з рийки полетіла маячня Про перемир'я з кіньми й звіриною. У баєчки мораль лише одна: Щоб не було в тих перемир'ях згуби, Коли зміцніє знову та свиня Й нагострить знову... ще міцніші зуби.