Мирослав БОЙЧУК
ЩО ПОСІЄШ, - ТАКЕ І ПОЖНЕШ
1. Життя складна і болісна наука.
Дитинство, юність, армії буття.
Навчання дні, кохання і розлука...
Всього було. На те воно й життя.
Весілля, як то кажуть “по зальоту”,
Народження доньки щаслива мить.
В душі ще справжнє відчуття польоту,
А на колінах вже й онук сидить.
ПРИСПІВ:
Можна жалісно й тужно співати,-
Та минулого не повернеш.
Як постелиш,- так будеш і спати.
Що посієш,- таке і пожнеш.
2. Усе б нічого, бо в житті все склалось.
Гріх нарікать на доленьку свою.
Натхненно і творилось, і писалось.
Не вдалось тільки зберегти сім'ю.
Коли ж перевалило за піввіку,
Та доля знову наламала дров.
Дізнався, що він був лиш чоловіком,
А у доньки тече чужинця кров.
Але в житті повинна бути мрія.
Допоки сили і бажання є.
Десь у душі жевріє ще надія,
Що встигне народити ще й своє.
ПРИСПІВ:
Можна жалісно й тужно співати,-
Та минулого не повернеш.
Як постелиш,- так будеш і спати.
Що посієш,- таке і пожнеш.
05.07.2022 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар