Вони зустрілись на війні (слова Мирослава БОЙЧУКА)

Мирослав БОЙЧУК                                                                Вони зустрілись на війні

1.

Весільний танець на війні...

Він танцював його невміло.

Ще “гризла” куля у спині

І не слухняним було тіло.

ЇЇ рука в його руці.

За дружок — юні санітарки.

Дружби — поранені бійці.

Солдатський чай, що замість чарки.

ПРИСПІВ:

Без кохання немає життя.

Без кохання,- це подих без кисню.

Все земне в ньому наше буття.

Я про нього співаю цю пісню.

Без кохання нема перемог.

Незалежно,- чи пізнє, чи раннє.

І не відає навіть сам Бог

На що здатне те справжнє кохання.

2.

Вони зустрілись на війні,

Коли в снігу на полі бою,

Поранений, немов у сні,

ЇЇ побачив над собою.

Тоді, долаючи свій страх,

Наперекір снігам і вітру,

Дівча, з сльозами на очах,

Його тягло із того світу.

3.

Прийдуть літа десь на поріг...

В житті так швидко все минає...

І тільки внучки рідний сміх

Колись вже вкотре нагадає,

Коли до нього, в дні страхіть,

Війна прийшла із сліпотою...

Та завжди бачить він ту мить:

ЇЇ веснянок над собою.

ПРИСПІВ:

Без кохання немає життя.

Без кохання,- це подих без кисню.

Все земне в ньому наше буття.

Я про нього співаю цю пісню.

Без кохання нема перемог.

Незалежно,- чи пізнє, чи раннє,

Але відає тільки сам Бог,

На що здатне те справжнє кохання.